Дата народження: 5 травня 1964 р.
День тезоіменитства: 1 травня
Дияконська хіротонія: 24 жовтня 2004 р.
Ієрейська хіротонія: 8 жовтня 2006 р.
Чернечий постриг: 20 березня 2010 р.
Архієрейська хіротонія: 14 серпня 2015 р.
Світська освіта: повна вища – магістр права, магістр психології, магістр фінансів, магістр богослов’я (теології)
Духовна освіта: повна вища – магістр богослов’я
Наукові ступені: доктор богословських наук, доктор юридичних наук
Учені звання: професор, академік
Церковне служіння:
14.08.2015 р. – по нині: Українська Автокефальна Православна Церква, Карпатська єпархія, правлячий архієрей
03.06. – 14.08.2015 р.: Українська Автокефальна Православна Церква, Карпатська єпархія, адміністратор
14.07.2014 – 03.06.2015 рр.: Елладська Православна Церква (Греція), Лангадська митрополія, заштатний клірик, настоятель академічного храму апостола українського Української богословської академії Карпатського університету в м. Ужгороді.
27.10.2013 – 14.07.2014 рр.: Елладська Православна Церква (Греція), Лангадська митрополія, архімандрит монастиря на честь рівноапостольних Кирила і Мефодія Аскоса (Лангада, Греція), настоятель академічного храму рівноапостольних Кирила і Мефодія Української богословської академії Карпатського Університету в м. Ужгороді
08.10.2004 – 27.10.2013 рр.: Українська Православна Церква Московського Патріархату, диякон (24.10.2004 – 08.10.2006), ієрей (08.10.2006 – 24.05.2007), протоієрей (24.05.2007 – 20.03.2010), архімандрит (20.03.2010 – 27.10.2013), настоятель (26.10.2006 – 27.10.2013) академічного храму рівноапостольних Кирила і Мефодія Української богословської академії Карпатського університету в м. Ужгороді.
Громадсько-політична і державна діяльність
Наприкінці 80-х – початку 90-х років минулого століття брав активну участь у національно-патріотичних змаганнях за здобуття державної незалежності України. Був одним із співзасновників і лідерів Народного Руху України за перебудову на Закарпатті. Від 1989 до 1991 рр. обирався головою Тячівської районної організації, а з січня 1991 по травень 1992 р. – головою Закарпатської крайової організації НРУ та з 1990 по 1992 р. – членом Центрального Проводу та Великої Ради Руху. Після реорганізації НРУ на IV з’їзді в політичну партію, в грудні 1992 року, добровільно припинив членство в організації, оскільки сповідував християнсько-демократичні цінності.
У 1992 році виступив співзасновником та очолив Християнсько-народну спілку Закарпаття, головою якої є і сьогодні.
На березневих виборах 1990 р. обраний народним депутатом України від Тячівського мажоритарного виборчого округу № 176 Закарпатської області. У Верховній Раді України був одним із співзасновників і членом антикомуністичної опозиції «Народна Рада» та відповідальним секретарем її радикальної фракції під головуванням В’ячеслава Максимовича Чорновола, входив до складу Комітету Верховної Ради України з питань діяльності правоохоронних органів і правопорядку, а згодом – Комітету з питань державної безпеки і оборони.
У 1991–1992 рр. був членом Комісії Президії Верховної Ради України з питань реорганізації органів Комітету державної безпеки у Службу безпеки України.
Протягом 1990–1992 рр. обирався секретарем Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування причини аварії на Чорнобильській АЕС та з 1990 по 1994 р. – членом Конституційної комісії України та її робочої групи.
Восени 1990 року на знак солідарності та недопущення застосування силових методів щодо протестуючих студентів народний депутат України Віктор Бедь взяв безпосередню участь у політичній акції-протесті студентського голодування в місті Києві, оголосивши голодування.
У 1990–1994 рр. обирався депутатом Тячівської міської ради, в 1994–1998 рр. – депутатом Ужгородської міської ради, а з 2003 по 2006 рр. – членом виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області.
Освітня та науково-педагогічна діяльність
Починаючи з 1991 р., проходить шлях від старшого викладача Ужгородського державного університету (нині національного), доцента, завідувача кафедри Ужгородського інституту інформатики, економіки і права (надалі Закарпатського державного університету), професора, директора Закарпатського інституту МАУП – до очільника вищих навчальних закладів: з 2002 року – донині є ректором Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії, з прямим підпорядкуванням вічнопам’ятному Блаженнійшому Володимиру, митрополиту Київському і всієї України, Предстоятелю Української Православної Церкви, як вищого духовного навчального закладу (релігійної організації) УПЦ, з 2002 – 2014 рр.
Не полишаючи праці, майбутній владика продовжує вчитися і здобуває ще кілька вищих освіт за освітньо-кваліфікаційними рівнями: магістр психології (Міжрегіональна академія управління персоналом, Київ, 2002 р.), магістр фінансів (Міжрегіональна академія управління персоналом, Київ, 2002 р.), магістр богослов’я (вища духовна освіта, Ужгородська українська богословська академія УПЦ МП, Ужгород, 2005 р.) та магістр богослов’я (теології) (Карпатський університет імені Августина Волошина, Ужгород, 2010 р.).
Ведучи наукову та науково-педагогічну діяльністю, владика Віктор здобув низку наукових ступенів і вчених звань. Зокрема:
1998 р. – захистив наукову дисертацію та здобув науковий ступінь доктора філософії (в галузі права) (Спеціалізована вчена рада Міжнародного відкритого університету, США та Міжнародної академії управління персоналом, Україна).
1999 р. – захистив наукову дисертацію та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук, спеціальність – юридична психологія (Спеціалізована вчена рада Національної академії внутрішніх справ України та рішення президії Вищої атестаційної комісії України).
2010 р. – захистив наукову дисертацію та здобув науковий ступінь доктора богословських наук (Міжвишівська спеціалізована вчена рада Української Православної Церкви).
2011 р. – захистив наукову дисертацію та здобув науковий ступінь доктора юридичних наук (Спеціалізована вчена рада Інституту законодавства Верховної Ради України та рішення президії Вищої атестаційної комісії України).
1999 р. – здобув учене звання професора права (Міжнародна кадрова академія та Міжрегіональна академія управління персоналом).
2000 р. – обраний членом-кореспондентом Міжнародної кадрової академії.
2003 р. – здобув учене звання доцента права (Міністерство освіти і науки України).
2003 р. – здобув учене звання професора державного та канонічного права (Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія Української Православної Церкви).
2015 р. – здобув учене звання професора правознавства та канонічного права (Міністерство освіти і науки України).
2009 р. – обраний дійсним членом (академіком) Академії природничих наук, Німеччина.
2009 р. – обраний почесним академіком Міжнародної академії козацтва.
2012 р. – обраний дійсним членом (академіком) Міжнародної академії богословських наук.
Упродовж 2002–2009 рр. очолював Закарпатський обласний осередок Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Наразі обраний його Почесним головою.
У вересні 2012 року обраний президентом Міжнародної академії богословських наук (наукової академічної установи).
Батьківство
В 1993 - 2007 рр. перебував у законому шлюбі з Юліаною Петрівною Бедь (у дівоцтві Гаврилко). Виховав двох синів: Віктора (1993) та Юліана (1995).
Церковна діяльність
Із благословення вічнопам’ятного Блаженнійшого Володимира Сабодана, митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви 24 жовтня 2004 р. Преосвященнійшим Агапітом Бевциком, єпископом Мукачівським і Ужгородським, рукоположений у сан диякона, а 8 жовтня 2006 р. – у сан священика (ієрея) з подальшим возведенням 24 травня 2007 р. у сан протоієрея.
20 березня 2010 року, з благословення вічнопам’ятного Блаженнійшого Митрополита Володимира Сабодана в Храмі монастиря святої Феодори міста Салоніки (Греція) протоієрей Віктор Бедь прийняв чернечий постриг, який здійснив Святійший Анфім Руссас, митрополит Фессалонікийський Елладської Православної Церкви, Почесний Екзарх всієї Фессалії, з нареченням в ім’я – ієромонах Віктор з подальшим возведенням, під час вечірні, в сан архімандрита. Після прийняття чернечого постригу був направлений для отримання духовних настанов до монастиря Іверської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці на Святій Горі Афон.
27 жовтня 2013 року, відповідності до відпускної грамоти від 29 березня 2010 року та рекомендаційного листа від 20 травня 2013 року, підписаних вічнопам’ятних Блаженнійшим Володимиром Сабоданом, митрополитом Київським і всієї України, Предстоятелем Української Православної Церкви Московського патріархату, перейшов до кліру Лангадської Митрополії Елладської Православної Церкви (Греція), очолюваної Високопреосвященнійшим Іоаннісом Тассіасом, митрополитом Лангадським, Літійським і Рентінівським, Почесним Екзархом Центральної Македонії, був зарахований до братії монастиря на честь рівноапостольних Кирила і Мефодія Аскоса та отримав митрополиче письмове благословення на подальше продовження місіонерської і освітньо-наукової діяльності на теренах рідної України. Обидві митрополії Елладської Православної Церкви, Фессалонікійська і Лангадська, до яких владика Віктор мав честь бути канонічно причетним і приналежним у минулому, одночасно перебувають і у канонічному підпорядкуванні Вселенського патріархату, до якого належить і церковно-канонічна територія України.
Після упокоєння, 5 липня 2014 року, вічнопам’ятного Блаженнійшого митрополита Володимира Сабодана, зважаючи на низку нових обставин, що виникли у внутрішньо-церковному житті УПЦ МП, зокрема зазнавши тиску та гонінь з боку Московського патріархату за проукраїнську позицію щодо необхідності дієвого подолання розділення православних в Україні та утвердження єдиної Помісної Автокефальної Української Церкви, дотримуючись встановлених церковних канонів, 14 листопада 2014 року архімандрит Віктор Бедь вийшов за штат Елладської Православної Церкви щоб і надалі продовжити своє служіння та діяльність в Україні.
3 червня 2015 року Архієрейський собор Української Автокефальної Православної Церкви (прабатьківської Церкви Мучениці українського народу) розглянув заяву архімандрита Віктора Бедь, прийняв його до свого кліру та призначив адміністратором новоствореної в Закарпатській області Карпатської єпархії УАПЦ.
Згідно з рішенням Архієрейського собору від 9 липня 2015 року, Патріаршої ради та Архієрейського собору УАПЦ від 13 серпня 2015 року, з благословення Блаженнійшого Макарія Малетича, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви, архімандрита Віктора Бедь було обрано на єпископа Мукачівського і Карпатського.
13 серпня після Всеношної в Кафедральному соборі апостола українського Андрія Первозваного в м. Києві відбулося наречення владики Віткора, а 14 серпня в цьому ж соборі – висвячення на єпископа Мукачівського і Карпатського.
Указом Блаженнійшого Макарія Малетича, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви за № 196 від 17 серпня 2015 року Преосвященнійший Віктор (Віктор Васильович Бедь) був призначений керуючим Карпатською єпархією в Закарпатській області.
Указом Блаженнійшого Макарія Малетича, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви за № 195 від 18 серпня 2015 року Преосвященнійший Віктор (Віктор Васильович Бедь) був призначений головою УАПЦ у справах духовності, освіти та катехизації.