6 листопада 2018 року в приміщенні Рівненської обласної державної адміністрації відбувся черговий Духовний ранок Рівненщини, який пройшов під духовним проводом керуючого Рівненсько-Волинською єпархією УАПЦ єпископа Гавриїла та мав тему для духовних роздумів - "Свобода та гідність. Свобода в Христі Ісусі".
У заході взяв також участь настоятель храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці УАПЦ м. Березне митр. прот. Назарій Момотюк. Після молитви "Отче наш" та виступу губернатора області Олексія Муляренко, до присутніх з наступним словом звернувся Преосвященний владика Гавриїл: "Згідно Святого Письма, людина була не тільки створена Богом, але і наділена Ним властивостями за Його образом і подобою: «І сказав Бог: створімо людину за образом нашим, за подобою Нашою» (Бут. 1, 26). Власне це є підставою стверджувати, що людині притаманна гідність.
Виявом богоданої гідності у кожному з нас є моральні засади, які пізнаються у голосі совісті. Про це пише св. ап. Павло: «Справа закону в них написана в серцях, про що свідчить їхня совість і думки їхні, які то звинувачують, то виправдовують одна одну» (Рим. 2, 15).
Не гідним людини є життя в гріху, оскільки вони руйнують саму людину, а також завдають шкоди іншим людям і навколишньому середовищу.
З гідності людини випливає і її сводоба, яка є одним з проявів Божих в людській природі. Власне, людина стала боговидною будучи наділена свободою.
Згідно вчення православних теологів існують три рівні людської свободи. Перший з цих рівнів свободи – метафізичне розуміння свободи – тобто здатність людини до внутрішнього вибору між добром і злом.
Другий рівень свободи – рівень зовнішній, соціальний. Свобода тут повязана з можливістю реалізації особистості у світі, зокрема, у суспільному житті.
Нарешті, є і третій рівень свободи – духовний. Це влада та свобода людини над власними пристрастями. Коли апостол Павло каже «де Дух Господній там свобода» (2 Кор. 3, 17) він має на увазі перш за все цей – духовний – вимір свободи. Людина перебуває у рабстві, доки нею володіють пристрасті, та здобуває свободу, перемагаючи гріх.
Отже, людина, по-перше має уроджену здатність обирати; по-друге, реалізує цю здатність у соціальному житті; по-третє, покликана до ідеалу свободи у своєму житті внутрішньому – звільняючись від гріховних пристрастей.
Свобода це дар Божий, і стояти у ній – не просто, бо вимагає зусиль волі та духу. Українці нині складають історичний іспит на здатність жити у свободі. Анексія Криму, війна на Сході… На жаль, на шляху до свободи нам не вдалось уникнути тяжких випробувань. Проте нині у нашій країні виникли соціальні реалії, про які ми мріяли багато років: справжня політична нація та справжнє громадянське суспільство".