14 серпня у с. Соколове Зміївського району Харківської області у парафії Успіння Пресвятої Богородиці (настоятель харківський благочинний прот. Станіслав Аштрафян) відбулося прославлення ікони Ісуса Христа Вседержителя (тепер місцевошанована), яка протягом місяця оновлялася і мироточила. Величний хресний хід селом та св. Літургію очолив Високопреосвященніший Афанасій, архієпискоа Харківський і Полтавський.
У співслужінні численного духовенства Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ, яке прибуло із різних куточків двох областей Владика Афанасій очолив молитву за жителів слобідського краю.
У часі відправи священиків УАПЦ, які розпочинали автокефалію на Харківщині ще на початку 1990-х років прот. Олега Козуба (с. Циркуни, Свято-Миколаївська парафія) та прот. Леоніда Даниленка (смт. Ківшарівка, парафія св. Духа) отримали нагороду- право носіння хреста з прикрасами.
Раніше 16 липня 2016 року високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, з архіпастирським візитом відвідав село Соколове Зміївського району Харківського благочиння та звершив святу Божественну літургію в храмі Успіння Пресвятої Богородиці.
Після богослужіння комісія, очолювана архієпископом Харківським і Полтавським Афанасієм (Шкурупієм), вивчила всі обставини проявленого чуда в храмі Успіння Пресвятої Богородиці та склала відповідного акта.
3 серпня на архієрейському соборі УАПЦ дане питання було розглянуто архієреями Церкви та вирішено встановити 14 серпня, як день вшанування ікони «Христа Вседержителя», як місцево шанованої.
Ікону «Христа Вседержителя» до храму Успіння Пресвятої Богородиці в Соколовому приніс два роки тому Федота Сергій Михайлович, якому ікона дісталась від бабусі. Вона була настільки темна, що неможливо було розібрати, хто із святих на ній зображений. Із зими цього року ікона поступово стала оновлюватися. Спочатку з країв, а згодом освітлився й лик, а на ньому Ісус Христос. Оновлення від богослужіння до богослужіння спостерігали всі присутні, прикладалися до неї, протоієрей о. Станіслав читав молебні за здоров’я. А 6 липня, напередодні Різдва Іоанна Предтечі, коли настоятель храму протоієрей Станіслав Аштраф’ян та другий священик ієрей Володимир Яковенко приїхали звершувати Божественну літургію і підійшли до ікони, щоб прикластися до неї, то побачили крапельку прозорої рідини, що витекла з лівого ока Спасителя і застигла на щоці. Потім миро виділялося з правого ока і по прямій лінії відходило до вуха, а потім вниз, утворюючи майже квадратну пляму величиною з добру пучку. В наступні дні отці служили молебні й акафісти біля цієї ікони. У четвер із гортані Спасителя в трьох місцях почали виходити малесенькі крапельки прозорої рідини і стікати вниз, а сама ікона поступово день-за-днем стала схожою на щойно намальовану – такими яскравими стали фарби. В суботу з лівого краю ікони появилися малесенькі крапельки, наче росичка, десь 2 см на 2 см, а в понеділок вони вже займали удвічі більшу площу.