17 липня священики парафії Різдва Богородиці УАПЦ м. Києва (м-рн Софки) митр. прот. Валерій Копійка та ієр. Максим Стрихар звершили чин освячення помешкання Марії Стус, рідної сестри Василя Стуса, яка є парафіянкою їхньої громади.
Пані Марія змушена була покинути із родиною рідний Донецьк після початку бойових дій, оскільки помешкання знаходиться у району аеропорту.
Як зазначив на своїй сторінці у facebook український громадський діяч, член Української Гельсінської Групи, політв'язень, публіцист, історик дисидентського руху, співробітник Харківської правозахисної групи Василь Овсієнко, який є приятелем родини Стусів та займається дослідженням творчості Василя Стуса: "Поміж лихих новин є й добра: Марія Стус, рідна сестра Василя Стуса, 17 липня разом із родиною справила в Києві новосілля в помешканні, яке купив їм Володимир Кличко.
Помешкання це в Біличах, неподалік станції метро «Академмістечко», на вулиці Володимира Наумóвича, який загинув під Крутами 30 січня 1918 року.
З висоти 22-го поверху Марії видно вулицю Василя Стуса, яка до 2003 року була Радгоспна.
Видно й проспект Академіка Вернадського, де на будинку № 61 є меморіяльна таблиця, яка свідчить, що тут, у гуртожитку Академії наук, у 1963 –1965 роках жив аспірант Інституту літератури Василь Стус. Таблиця роботи Бориса Довганя.
Видно й вулицю Львівську, на якій Василь Стус із дружиною Валентиною Попелюх жив із 10 грудня 1965 року до першого арешту, до 12 січня 1972-го. Там народився їхній син Дмитро, який навчався в школі № 47.
А на вулиці Доброхотова стоїть школа № 200, яка носить ім’я Стуса.
Коли прокладали Окружну дорогу, то будиночок на Львівській, 62, знесли. Валентині надали помешкання на вулиці Чорнобильській, що теж поруч. Тут Василь жив усього 8 місяців , із серпня 1979 року до другого арешту 14 травня 1980-го. Привозили його сюди з далекого Уралу в цинковій домовині 19 листопада 1989 року. Разом з Олексою Тихим і Юрієм Литвином.
На місці, де Стуси жили 1965–1972 рр., донедавна тішив око гайок площею 1 гектар і 8 соток. Зі 150-літніми дубами і соснами, які пам’ятали Стуса.
Святошинська громадськість на чолі з Віктором Ткаченком кілька років домагалася від київської влади визнання цієї ділянки «Сквером імені Василя Стуса».
Аж за правління голови КМДА м. Києва Віталія Кличка сквер Стуса офіційно визнано владою. Але не там, де жили Стуси, а трохи північніше, через Брест-Литовський проспект (пр. Перемоги). Там ми торік насипали символічну двометрову козацьку могилу пам’яти Василя Стуса. На відкриття її 26 травня 2015 року прийшов Віталій Кличко. Отут ми його й обступили: Марія, онука Еліна з трирічною Маланкою та Андрійком – ще на руках, численні друзі. Ми ж перед тим писали Кличкові листа, щоб як виняток надав помешкання біженці з Донецька. Бо їхня хата стоїть за 5 км від аеропорту. Сусідня хата розбита, а зі рідної Стусівської повилітали вікна… Кличко пообіцяв щось придумати.
28 липня я йшов до пам’ятника рівноапостольному князеві Володимиру. Аж бачу: поруч іде Кличко. Я мав копію нашого листа, підійшов, нагадав. «У мене в черзі на квартири десятки тисяч заяв. Я не можу провести квартиру через бюджет. Та й сестра Стуса – не киянка… Це хіба зі власної кишені…» – «О, – підхопив я. – Ми, колишні політв’язні, так і чинимо: допомагаємо одне одному зі своєї кишені».
І що б ви думаєте? Віталій сказав братові Володимиру: «Треба зібрати гроші». – «Як ти підеш збирати гроші? Я сам куплю». І купив! За чесно зароблені гроші".
Нагадаємо, Мер Києва Віталій Кличко з братом Володимиром у березня 2016 р. вручили ключі від нової трикімнатної квартири сестрі відомого українського поета Марії Стус.